Як 20 мільйонне місто справляється з відходами: досвід Стамбула

Як 20 мільйонне місто справляється з відходами: досвід Стамбула

“Турецький досвід поводження з відходами, сформований за останні два десятиліття, цікавий своєю ефективністю, і стане дуже корисним Україні”, – переконана голова АУВ Ніколь Данилова. 

“На початку двотисячних ця країна мала такі ж проблеми з ТПВ, які нині маємо ми. Відтоді там шукають різні рішення і досягли значних успіхів. Важливо, що турецькі фахівці вже пройшли значний шлях, але пам’ятають, з чого він починався, з якими труднощами стикалися, яких помилок припустилися, і зараз готові допомогти Україні реалізувати реформу управління відходами швидше та ефективніше”, – говорить Ніколь Данилова.

Днями українська делегація познайомилася з роботою İSTAÇ – однієї з найбільших у Європі компаній з управління та переробки відходами. Вона має 40 операційних підрозділів і понад 4 тисячі співробітників. 

Стамбульське акціонерне товариство İSTAÇ було засноване у 1994 році як дочірня структура столичного муніципалітету та почала свою діяльність з управління  міським сміттєзвалищем. Тоді це справді було звичайне необлаштоване сміттєзвалище. Зараз İSTAÇ працює за найкращими світовими технологіями, а її діяльність охоплює широкий спектр напрямків.

Фахівці  постійно розробляють власні та вдосконалюють запозичені технології,  щоб досягнути якнайвищого рівня циркулярності ресурсів та мінімізувати негативний вплив на довкілля.

İSTAÇ займається розробкою та будівництвом полігонів, сортуванням та переробкою відходів; виробництвом енергії з відходів; утилізацією промислових та медичних відходів.  

Досвід Стамбулу цікавий тим, що це один з найбільш густонаселених мегаполісів світу,  а тому управління відходами тут доводиться здійснювати в досить складних умовах. У Стамбулі офіційно проживають 15,46 млн осіб, разом із туристами населення мегаполісу сягає 24 млн. Щодня в місті з’являються понад 18 тис. тонн сміття. Якби влада Стамбула 30 років тому не взяла ситуацію під контроль, сьогодні місто було б оточене сміттєзвалищами. 

“Стамбул поставив собі за мету до 2050 року повністю відмовитися від захоронення на полігонах, –  розповідає Ніколь Данилова. –  Рухаються  до мети досить швидко. Якщо у 2020 році  на захоронення відправилося 92%, то торік лише 62% всіх відходів. До 2030 показник має бути лише 29%.”

Принцип простий: максимально відсортовується і переробляється сировина, придатна для цього.  А з усього іншого намагаються отримувати енергію. Зараз загальна потужність  всіх енергетичних об’єктів становить 184 МВт-год цього вистачає, щоб забезпечувати електроенергією близько півмільйона населення Стамбула. До 2030 року, коли будуть введені в роботу усі  заплановані проєкти, загальна потужність становитиме 269 МВт-год.

Як охопити два континенти

Стамбул має характерні особливості, які й визначають систему управління ТПВ. Місто розкинулось на двох континентах і ці дві частини розділені Босфором. Тому вся сміттєпереробна інфраструктура дублюється. І тут майже немає роздільного збору відходів. 

Спершу сміття збирають районні муніципалітети  і звозять на великі сортувальні майданчики –  по одному на європейській та на азіатській частинах міста. Всі зелені міські відходи, харчові відходи мереж ресторанів  та супермаркетів відразу їдуть на компостування.

Закон зобов’язує здійснювати подвійне сортування відходів –  спершу відокремлюється від загальної маси вторсировина та органіка, а потім, відповідно до європейської директиви, – вилучаються  радіоактивні та інші небезпечні речовин, що можуть спровокувати небажані викиди. Далі у сміття доля складається по-різному.  Органіка відправляється на станцію компостування або на заводи з виробництва біогазу. 

Саме в Стамбулі ще в 2009 році з’явився перший в Туреччині завод з виробництва біогазу.  Зараз таких два. 

Спочатку органічні відходи подрібнюються і просіюються. Далі потрапляють у спеціальний резервуар  з водою.  Цей “супчик”  нагрівається від 40°С до 72°С для знезараження.  Після цього маса проходить кілька етапів ферментації в різних умовах.  На виході отримують  біогаз,  а також рідкий та твердий дегестати – фактично органічне добриво, яке потім використовується для озеленення міста та доріг. В сількогосподарській діяльності застосовувати такі добрива заборонено через їх токсичність.

Біогаз спалюють в спеціальних установках, перетворюючи в електроенергію.  Наприклад, один із заводів переробляє 130 т органічних відходів на добу, його потужність 1,4 МВт.

До 2050 року 45% міських відходів (фактично вся органіка) повинні утилізуватися саме в такий спосіб.

Енергетично-екологічне спалювання

Неорганічна частина відсортованих відходів відправляється  на завод з енергетичної утилізації. Istanbul WtE потужністю 85 МВт відкритий наприкінці 2021 року, – один із найбільших у Європі. Переробляє близько 1,1 млн тонн побутових відходів на рік (це майже річна кількість відходів м. Київ), видає 560 000 МВт-год електроенергії.

На під’їзді до нього відразу складно зрозуміти, чим тут займаються – житлові будинки починаються вже за 200 метрів від прохідної, навкруги газони, на яких відпочивають традиційно улюблені турками кішки та собаки, повітря чисте. 

І немає жодних скарг від населення на якісь запахи. Досягається ця свіжість завдяки багаторівневій фільтрації. Сміття перевіряють на наявність металу і шкідливих радіоактивних частинок, а дим на виході проходить через чотириступеневу систему очищення. У печах з нижчою температурою – до 400 градусів, стерилізують медичні відходи, які після цього можуть бути спалені або захоронені на полігоні як інертні. 

У печах, температура в яких піднімається вище 1000 градусів, спалюють ТПВ, перетворюючи теплову енергію на електричну.  Регламент вимагає, щоб залишки від спалених відходів становили не більше 25 % –  але показники  навіть нижчі: 20-22 %. 

Поки що у Стамбулі працює один сміттєспалювальний завод. Другий  знаходиться у стадії проєктування. Місто ставить собі за мету до 2030 року збільшити показники спалювання з нинішніх 16% до 27%. 

З полігонів – електроенергія

Поки що в Стамбулі потужностей з переробки та утилізації відходів недостатньо. Тому  полігони продовжують заповнюватися. İSTAÇ управляє трьома полігонами муніципальних відходів  в Стамбулі, кожен з яких має площу понад 200 га. 

Втім, Туреччина  і в такій ситуації намагається зменшити екологічні наслідки та максимально використати ресурси. Тому на полігонах інтенсивно видобувають звалищний газ, перетворюючи його на електроенергію. 

І якщо в Україні вдається видобувати 30-35%, то в Туреччині цей показник уже сягнув 60%, а подекуди й до 85%.

До речі, питанням ефективного управління відходами опікується особисто перша леді країни Еміне Ердоган,  і значною мірою це питання авторитету нинішньої влади. За останні роки Туреччині справді вдалося досягнути дуже вагомих результатів. Поступово впроваджується проєкт “Нуль відходів”, який має на меті зростання сортування користних матеріалів для переробки, поки це – стандарт: скло, тканина, алюміній, папір/картон, ПЕТ.

Асоціація управління відходами активно знайомиться з кращими турецькими технологіями щодо управління ТПВ, індустріальними та небезпечними відходами. А також вивчає та перекладає законодавчу базу та регуляторні документи, аби з ними могли ознайомитися українські фахівці, яким потрібно за короткий термін підготувати широку нормативну та законодавчу базу.